- верещати
- [веиреишча/тие]
-шчу/, -шчи/ш, -шчиемо/, -шчиете/; нак. -шчи/, -шч'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
верещати
Смотреть что такое "верещати" в других словарях:
верещати — ВЕРЕЩ|АТИ (1*), ОУ, ИТЬ гл. Верещать, плакать (о ребенке): ѥгда ѡ(т)кры лице младенцю. нача дѣтѩ по ѡбычаю верещати. Пр XIV (6), 76г. Ср. врещати … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
верещати — щу/, щи/ш, недок., розм. 1) Пронизливо, різко кричати, пищати, вищати. || Дуже голосно співати, щебетати. 2) перен. Видавати різкі, пронизливі звуки, скрипіння (від тертя металевих, дерев яних та інших предметів) … Український тлумачний словник
верещати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
верещати — викрикати, голосно плакати … Лемківський Словничок
кричати — 1) (видавати крик), ячати; репетувати, дертися, дратися, перериватися; горлати, горланити, горлопанити, ґвалтувати (на все горло); лементувати, лементіти, голосити (перев. із плачем); вищати, верещати (пронизливо, різко); зойкати, йойкати (від… … Словник синонімів української мови
верещать — укр. верещати, блр. верещаць, др. русск. верещати, ст. слав. врѣштати, болг. врещя, сербохорв. вриштати, словен. vreščati, чеш. vřeštěti, слвц. vrešt at , польск. wrzeszczec, в. луж. wrěšcec; см. Торбьёрнссон 2, 97. Ср. вереск, верезга.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
врещати — ВРЕЩ|АТИ (1*), ОУ, ИТЬ гл. Верещать, плакать (о ребенке): и егда ѡ(т)кры лице младенцю. и нача по обычаю дѣтѩ врѣщати. ПрЮр XIV, 91а. Ср. верещати … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
верескнути — ну/, не/ш, док. Однокр. до верещати … Український тлумачний словник
верещання — я, с. Дія за знач. верещати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
верещачи — Дієприсл. до верещати … Український тлумачний словник
